.JPG)
.jpg)
До 150-річчя від дня народження Якова Паученка
21 березня 2016 року Кіровоградщина відзначає 150-річчя від дня народження видатного земляка, архітектора Якова Паученка.
Фактів життя українського архітектора Якова Васильовича Паученка відомо небагато, але і з того, що знаємо, постає портрет людини творчої, неординарної, котра, як писала єлисаветградська газета "Голос юга", дала "перші уроки художньої архітектури у нашому місті".
Як констатує свідоцтво про запис в метричній книзі єлисаветградського Успенського собору, 21 березня 1866 р. у дружини власника іконописної, іконостасної і позолотної майстерні Василя Паученка Степаниди народився син Яків, хрещений 29 березня.
Батько, бажаючи щоб син продовжив його справу, віддав хлопця на навчання до рисувальних класів місцевого реального училища, по закінченні яких він, склавши іспити, вступив до одного з найбільш вільних і демократичних на той час мистецьких учбових закладів Російської імперії – Московського училища живопису, скульптури та архітектури.
Навчався Я.Паученко успішно, захистивши дипломний проект 1893 р. та отримавши малу срібну медаль, але не дочекавшись урочистостей вручення диплому, в зв’язку з хворобою батька, він спішно від’їздить до Єлисаветграда, де вступає у право наслідування іконописною, іконостасною і позолотною майстернею, яка згодом, за рахунок архітектурної практики, стане основою для реалізації його життєвих устремлінь.
Саме Якову Паученку судилося стати одним з тих зодчих, які творили неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру Єлисаветграда. Серед його проектів – архітектурний комплекс лікарні святої Анни (пологовий будинок № 2), лікувальні Гольденберга (міська лікарня № 3), Вайсенберга (обласне управління охорони здоров’я), Мейтуса (дитяча музична школа № 1 ім. Г. Нейгауза), приміщення Міжнародного кредитного банку (ресторан "Primo Violino"), прибуткові будинки Гостинного двору (приміщення СБУ) та театру "Ілюзія" (школа мистецтв), Вознесенський собор у м. Бобринці Кіровоградської області, які є пам’ятками архітектури та містобудування. І все це за коротких 48 років життя...
Яків Васильович Паученко помер 29 жовтня 1914 року і був похований на Петропавлівському кладовищі, якого зараз не існує, і могила його зникла під фундаментами новобудов. Але зосталося його місто...
Безперечно, Я.Паученка можна вважати представником історико-романтичної та еклектичної течій в архітектурі періоду модерну кінця ХІХ – початку ХХ ст. В той же час його мистецька мова має особисті риси, які визначають почерк майстра, – це і камерність, поєднана з особливим відчуттям монументальності, і уважне ставлення до архітектурної деталі як знаку-символу, і заміна прямого цитування стилізаціями, які надають спорудам місцевого колориту, і особливе відчуття гармонії.
Його будівлі неначе вростають у геометрію вулиць, стаючи їх домінантою, епіцентром, навколо якого утворюється тотожне середовище. Тому навіть більш пізні добудови до деяких з його споруд, зроблені у 1960-х роках, не руйнують їх цілісності. Взяти хоча б комплекс лікарні св. Анни, який вирізняється вільним плануванням та поділом будівель за функціональними ознаками.
.png)
