Школа радості під блакитним небом

Мета: Виховати в учнів ставлення до батьків, рідних, близьких, до людей і обов’язок перед ними; любов до Батьківщини, розуміння життя, добра і зла в ньому; виховання високих моральних якостей і норм поведінки, любов до знань, школи, вчителя, дружба, любов, сім’я, ставлення до краси в природі і суспільстві.

Школа у поглядах Василя Сухомлинського покликана бути Школою радості для дітей, Школою творчості для вчителів та Школою спокою для батьків, родин і суспільства. Одним із найвідоміших його нововведень є знаменита Школа радості під блакитним небом, яка переконує у тому, що найголовнішим у вчительської діяльності є знання дитини(див.: Сухомлинський В.О. На нашій совісті – людина//Вибір. Твори: У 5 т.-К., 1977.-Т. 5.-С. 203-217).

Знання дитини сприяє її розумінню. У школі під блакитним небом дбали про загальний розумовий та емоційний розвиток малюків, розвиток їхнього логічного мислення. З цією метою ходили на екскурсії.

Діти спостерігали різноманітні явища природи, життя в ній, висловлювали власні думки у бесідах на теми «Живе і неживе в природі», «Пори року» тощо.

У творчій співпраці з учителями Павлиської середньої школи Василь Олександрович розробив «300 уроків мислення серед природи», що новаторськи збагатило теорію і практику початкового навчання. Елементи методики такої роботи подаються педагогом у книгах «Серце віддаю дітям» та «Павлиська середня школа», у ряді статей.

Гімн В.Сухомлинського природі – це не просто вияв його особистого захоплення і милування її красою. Василь Олександрович як учитель, тонкий психолог, вчений-педагог був глибоко переконаний у тому, що діти перш ніж розгорнути шкільну книжку і прочитати по складах перше слово, мають прочитати сторінки найпрекраснішої в світі книги – книги природи. Розвивати мислення дітей, зміцнювати розумові сили дитини серед природи – це, наголошує вчений, вимога природних закономірностей розвитку дитячого організму, тому що кожна подорож у живу природу є уроком мислення, уроком розвитку розуму. Саме серед природи у В. Сухомлинського особливо чіткою, яскравою була думка: «Ми, вчителі, маємо справу з найніжнішим, найтоншим, найчутливішим, що є в природі, - з мозком дитини».

Без казки не можна уявити дитинство – це наступний важливий висновок В.Сухомлинського. Вона наближає до дитини шкільний навчально-виховний процес. Василь Олександрович вважав, що в початковій школі казка ігнорується і до неї необхідно повернутись. Адже це дитяча творчість, найпритаманніша цьому вікові: «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не тільки люблять слухати казку. Вони творять її». (Т.3.- С. 33).

Гуманізмом і великою Любов’ю до дітей пройняті такі нововведення видатного педагога, як Кімната казки, Куточок мрії, Острів чудес. Обстановка Кімнати казки була створена такою, щоб діти почувалися у світі казкових образів (див.: Т.3-С.178).

В.Сухомлинський вважав – першими творчими роботами, які складає дитина в початкових класах, мають бути саме казки про те, що дитина бачить, переживає, чим переймається. Діти ніколи не складуть казку, якщо не надихнути їхню думку, коли вчитель сам не їхніх очах не створюватиме її. Немало часу сплине, перш ніж можна буде побачити результати цієї праці, наголошує Василь Олександрович. В.Сухомлинський відводить особливе місце показу невичерпних можливостей казки для розвитку уяви, образності мислення і мови дитини, для емоційного, розумового, морально-естетичного виховання учнів початкових класів. Головне вчений – педагог вбачає у тому, щоб дошкільнята і молодші школяри вчилися самостійно створювати казки з метою збагачення власного словникового запасу, правильної побудови речень і послідовної розповіді. Казка у розумінні в. Сухомлинського – це друг і навчитель дітвори, вона допомагає їм краще пізнавати навколишній світ, робить їх добрішими, людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів через своє життя. На основі художніх творів В. Сухомлинського у початкових класах варто проводити уроки доброти і людяності. Своєрідну програму етичної освіти можна віднайти у відомій книзі педагога «Як виховати справжню людину». Вміщені у ній поради, повчання становлять зміст конкретної етичної норми та авторські роздуми Василя Олександровича, адресовані дітям, підліткам, юним і дорослим. Звертаючись до аналізу багатовікового досвіду рідного народу, історії, власного педагогічного досвіду і досвіду своїх колег, В. Сухомлинський послідовно розвиває гуманістичну ідею величі, цінності людини. Він показує, якими мають бути: ставлення до батьків, рідних, близьких, до людей і обов’язок перед ними; любов до Батьківщини, розуміння життя, добра і зла в ньому; виховання високих моральних якостей і норм поведінки, любов до знань, школи, вчителя, дружба, любов, сім’я, ставлення до краси в природі і суспільстві.

В. Сухомлинський був сміливим новатором у галузі оновлення змісту шкільної освіти.

Як важливо і конче необхідно, щоб гуманістичні педагогічні нововведення В. Сухомлинського були освоєні і сприйняті кожним учителем з метою їх творчого використання у власній діяльності.

Доброта – ось головне у педагогічному почерку вчителя. А формується почуття співпереживання через казку, гру, бо, як стверджує В. Сухомлинський, казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки. В. Сухомлинський любив казки і сам знав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої, яка засвоюється свідомістю і почуттями людини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певної сходинки людського мислення і мови.

Під впливом почуттів і думок, викликаних казкою, дитина вчиться образно і творчо мислити. Тому так корисно, щоб маленький учень умів не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, записувати, розповідати.

Широкий простір для народження казки дають екскурсії в природу. Складати казки можна про все: звірів, рослини, про загублену дідом рукавичку, про листочок, що впав з дерева. Ось колективна казка першокласників.

Казочка про кота.

Вранці до дерева, на якому сидів Кіт, прилетіла маленька Пташка. Кіт захотів її з’їсти. Він сказав:

- Підлети до мене, Пташко! Я хочу побалакати з тобою.

- Ні, - каже Пташка,- ти хочеш мене з’їсти! Не підлечу!

- Ти що, не знаєш, що тепер між тваринами мир?

- Не знаю, - відповіла Пташка. – Мені й тут добре:я бачу поля і моря. – А тепер бачу ще й собак, вони біжать сюди!

- Тоді я побіг, - каже Кіт.

- А чому ти тікаєш?

- Може вини не чули що між тваринами мир!

Творчі роботи відіграють надзвичайно важливу роль у навчальному процесі. Вони вчать школярів послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивають образне мислення.

Людина починається з добра

Для учнів 5 класу

Матеріал до уроку. Введення в тему, «Василь Сухомлинський» (про нього),

В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло» .

Мета: Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Сухомлинського. Домогтися, щоб учні усвідомили зміст та головну думку оповідань. Розвивати вміння переказувати текст, висловлювати власне оцінне міркування. Виховувати бажання допомогти іншим, відповідальність за зроблену роботу.

Обладнання: Портрет В. Сухомлинського, окремі видання його творів, «Словникова скарбничка», картки зі словами, скарбничка народної творчості, мікрофон, малюнок корабля, карта подорожі, маршрутний лист, презентація, кольорові картки, макет сонечка з промінями.
Тип уроку: урок-подорож

Хід уроку
I. Організаційна частина.
Пролунав і стих дзвінок .
Починається дзвінок.
Зовсім часу ми не гаймо –
Працювати починаймо .
- Сьогодні у нас урок не звичайний , а урок-подорож.
- - Я знайшла вчора в скрині батька стару карту (показує Сувій). - Це ж карта Острова Скарбів! І тепер мені потрібно побудувати корабель і набрати команду! Ми вирушимо у мандрівку за скарбом. Ця подорож вимагатиме від вас знань, умінь, активності, винахідливості, кмітливості. Під час подорожі на нас чекають нові знайомства, різні пригоди. Чим краще ви будете працювати на уроці – тим менше штормів, тим більше шансів дістатися до скарбу. Ось перед вами карта.
- Ти, напевно, знаєш, що пірати - це морські розбійники, безстрашні та нещадні. Вони нападали на морські судна, а награбовані багатства ховали на далеких незаселених островах. - Але знайте, що справжні моряки повинні багато знати і вміти Ви любите подорожувати ?
А для того, щоб дізнатись на чому ми будемо подорожувати вам потрібно загадку відгадати .
Це що за дива:
Дме вітер у вітрила?
Ні паром, ні дирижабль -
По хвилях пливе .. (корабель)
- А ось маршрутний лист нашої подорожі .

II. Перевірка домашнього завдання
- Хто ж мені скаже , яке домашнє завдання було вам на сьогодні ? Читатиме вірш «Оленчині вишивки» - Ярослава , «Ліщина» - Вадим . Молодці!

III. Вправи на вдосконалення читацьких навичок .
- Перша наша зупинка називається « Океанія знань ».
- Що нового ви хотіли побачити, почути, дізнатись , навчитись на уроці?
Хочу дізнатися:що таке краса;
з чим краса завжди єдина.
Хочу навчитися: виразно читати;
вибирати з прочитаного головне;
робити висновки.

1. Читання чистомовки .

Ок-ок-ок – розпочали ми урок.
Шу-шу-шу – чистомовки я пишу.
Ят-ят-ят – їх пишу для всіх малят.
Ки-ки-ки – промовляємо залюбки.
Ло-ло-ло – щоб чисте мовлення було.
( Читання чистомовки луною за вчителем .)

2. Вправа на розширення кута зору .
слова
хати нка
захма рило
незна йомий

3. Виразне читання вірша .
Сказав Мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і від звіря.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.

4. «Скринька народної мудрості»
- Складіть прислів'я із частин, які є на дошці .
Доброму всюди добре.
Добре діло твори сміло.
Раз добром налите серце вік не прохолоне.

5. Читання слів на картках-блискавках.
Повага, чемність, порядність, вихованість, щедрість, гідність, милосердя.
- Поясніть значення цих слів .

6. Ясне сонячне проміння освітило нам ім’я величної людини .
Василь Сухомлинський

IV. Вивчення нового матеріалу .
- А ми продовжуємо нашу подорож і наступна зупинка «Острів Знайомств».

1. Оголошення теми уроку .
- Де ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом Василя Олександровича Сухомлинського .
2. Демонстрація презентації про В. Сухомлинського .
3. Розповідь вчителя

Народився Василь Олександрович Сухомлинський в 1918 р. в селі Василівка на Кіровоградщині в небагатій сім’ї. У Василя були ще два брати і сестричка. Батьки ніколи не карали дітей, не вживали лайливих слів. З малку в дітей виховували любов до книги, часто ввечері за шитвом мама розказувала дітям казки.
Можливо, тому всі діти стали учителями. З 17 років працював Василь Олександрович учителем. Він дуже любив дітей. Складав для них казки і писав про них оповідання.
— З деякими оповіданнями ми познайомимось на наступних уроках.

4. Читання учнями статті про В. Сухомлинського.
— Де працював В. Сухомлинський?
— Як ставився Василь Олександрович до дітей?
— Якими він хотів бачити своїх учнів?

V. Опрацювання оповідання «Красиві слова і красиве діло»
- Наступна наша зупинка « Коралові рифи». Тут ми з вами познайомимось із оповіданням В.О.Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло» .

1. Підготовка до сприймання оповідання
Літнього, захмарило, незнайомий, співчуваю, змоклому.
• читання слів «луною»
• напівголосне читання .
2. Тлумачення мало зрозумілих слів .
- Значення яких слів ви не знаєте?
3. Комбіноване читання твору «Учитель – учень »
1) читання вчителем ( до слів «... Він тремтів від холоду .)
2) Читання учнем до кінця . (Ярослава)
- Про кого йдеться в оповідання ?
- В яку пору року відбуваються події ?
3) Читання тексту «ланцюжком»
4) Аналіз змісту прочитаного .
• « Інтерв’ю з учнями»
- Для чого побудували хатинку в лісі ?
- Чому хлопці сховалися в хатині?
- Скільки хлопчиків було у хаті ?
- Чи знали друзі четвертого хлопчика ?
- Який вислів в тексті може бути прислів’ям ? (Гарні не красиві слова . Гарні – красиві діла)
- Як в розумієте цей вислів ?

VI. Фізкультхвилинка

VII. Вправи на розвиток швидкості читання .
- Продовжуємо подорожувати , зупинка «Бухта Загублених Кораблів» .

1. Гра «Знайди і прочитай»
- Зачитайте , у якому вигляді хлопчик завітав до кімнати ?
- З якими словами перший хлопчик звернувсь ?
- Що промовив другий хлопчик ?
- Зачитайте рядки, в яких автор висловив головну думку ?

2. «Передбачення»
- Я читатиму з тексту початок речення, а вам потрібно знайти і прочитати його до кінця .
a) « Одного разу….»
b) «А третій ….»
c) «Серед поля ….»
d) «Гарні не красиві … »

3. Робота в групах
- Зараз попрацюємо в групах , отримайте завдання на картках .
1. Доберіть самостійно слова-прикметники , що характеризують третього хлопчика .
2. Як по-іншому можна назвати це оповідання .
4. Вправи для розуміння прочитаного .
До іменника дібрати прикметники з тексту .
Хатинка (маленька)
одежа (мокра)
хлопчик (незнайомий)
слова (красиві, жалісливі)
діла (красиві)

VII. Опрацювання оповідання В.О. Сухомлинського «Чому плакав Сергійко»
Завершується наша подорож на зупинці «Золото Русалочки»
1. Читання оповідання вголос.
«Чому плакав Сергійко»
Три тижні не був у школі Сергійко: хворів . Скучив за товаришами й за вчителькою.
Радісний, збуджений прийшов хлопчик до школи. Ось і його парта, ось і товариші .
Думалось йому: в очах товаришів побачить радість і привітність. Та їхні очі були спокійні і незворушні .
- А ти виконав сьогодні завдання? – тільки тихо спитав сусід по парті.
- Виконав, - тихо сказав Сергійко й заплакав .

2. Аналіз тексту .
- Чому хлопчик не був у школі ?
- Про що він думав ?
- Як зустріли хлопчика?
- Чому плакав Сергійко ?
— Прочитати прислів'я, переставивши склади.
диЛюна снакра не васломи, а бридоми миділа.
бреДо лоді биро лосмі.
(Людина красна не словами, а добрими ділами. Добре діло роби сміло.)

VIII. Мотивація навчальної діяльності учнів .
1. Гра «Чорний ящик»
- З якого це оповідання ?
А третій не сказав ні слова. Він зняв з себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові .

IX. Підсумок уроку
- Продовжте речення «Прочитане оповідання спонукає мене …»
1. Асоціативний рядок (Мозкова атака )
- З чим у вас асоціюється сонце ? Чи можна порівняти з сонце оповідання Сухомлинського ?
- Чого навчають твори Василя Сухомлинського ? (Складання сонечка )
ü людяність
ü працьовитість
ü дружба
ü доброта
ü чуйність
ü щирість
2. Рефлексія
- на початку уроку ми визначали , яким би хотіли бачити урок. Погодились, що урок має бути цікавим, творчим . Яким є наш урок ? У кожного на парті є кольорові кружечки. Вони означають :
v жовтий (тепло) – « Я хочу більше прочитати оповідань В.Сухомлинського»
v зелений (добро) – « Я розкажу оповідання своїм близьким»
v червоний (радість) – «Я спробую скласти власне оповідання про своїх друзів»
- Що вам сподобалось на уроці ?

- Домашнє завдання : читати і переказувати оповідання .